«Мене звати Марина, я живу в Україні вже 7 років. Переїхала сюди, щоб допомагати синові та грузинським родичам. Я родом із Кутаїсі».

«23 травня 2020 року ми зробили першу акцію від «Києве, мий» — відмивали підземний перехід на ЛТ у день перед закінченням карантину».

«Я народилась в інтелігентній радянській родині: мама вчителька географії, тато інженер. Виросла в досить жорсткому районі — на Відрадному».

«Фалафель у батоні я готую з 1997 року. Перша точка була поряд з Індустріальним мостом, друга на Більшовику, останні 15 років — на Лісовій».

«Квіти України» — це унікальна споруда в центрі міста, місце колективної пам'яті киян. Будівля зведена в 1985 році» .

«Коли ти розумієш, що маєш простір, через який можеш комунікувати з містом, ти починаєш робити корисні речі».

«Я люблю Київ більше за все на землі. За ті можливості, які я отримав, за те, що він змінив моє життя і подарував найкращих людей».

«Це той район, який може прийняти тебе будь-яким: в піджаку, в шортах, бездомним, п'яним, тому що це Поділ».

«Модернізм — найсміливіший стиль в архітектурі з усіх, який нарешті повністю порвав із класицизмом і відмовився від декоративності».

«Мелодію до пісні Misto я написала у своїй машині, катаючись на Троєщині поряд із ринком «Фестивальний» і швидкісним трамваєм».